Одним із атрибутів і символів свята Великодня є писанка. Майстер-клас по виготовленню писанки від керівника гуртка Будинку
дитячої та юнацької творчості Людмили Бондаренко пройшов в районній бібліотеці.
Традиція писати писанки сягає
своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті
часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх
стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля
дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.
Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної
мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця,
вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме
яйці? Мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового
життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в
маленьку модель Землі і Всесвіту. Так, вони були мудрими. І тому змогли
поєднати Християнство,як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими
образами минулого. Так виникла писанка - символ нового життя,
воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, - ніби
пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну,
радісну. З такої розповіді і розпочала свій майстер клас Людмила Михайлівна.
Як для людини, не обізнаної з секретами розпису
писанки, відразу здалося, що справа ця
складна, і під силу лише тому, хто гарно малює.
Але під керівництвом Людмили навіть у песимістів почали розквітати на
писанках різні орнаменти і символи, адже як кажуть писанку пишуть не руки, а
душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій. І наприкінці
заняття кожен зміг порадіти витвору
своїх рук.
