Цього року виповнюється 75 – річниця Перемоги над нацизмом у Європі та 75 – річниця завершення Другої світової війни. В ці травневі дні людство здобуло велику спільну перемогу над нацизмом і фашизмом в Європі. Значний вклад в перемогу вніс український народ. В Україні відзначають День пам’яті та примирення (8 травня) та День перемоги над нацизмом (9 травня). Через складну епідеміологічну ситуацію в Україні та світі більшість масових заходів знаходяться під забороною. Тому пропонуємо всім бажаючим ознайомитися з історичними матеріалами на сайті Українського Інституту Національної Пам’яті.
У зв’язку з карантином Маловисківський районний бібліотечно-інформаційний центр працює в закритому режимі. Враховуючи цей стан ми для наших користувачів підготували підбірки тематичної літератури під назвою «Пам’ятаємо, Перемагаємо», а також опрацювали нові надходження літератури з яких склали тематичну підбірку «Справжнє обличчя війни. Ціна миру».
НОВА ЛІТЕРАТУРА:
Сергій Полохій - професор історії й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, член наукової ради "Українського історичного журналу". Найвідомішою роботою Сергія Полохія з міжнародної історії є книга "Ялта. Ціна миру".
"Ця книжка дає можливість потрапити за лаштунки перемовин керівників "великих держав", збагнути логіку їхніх думок та дій і представити більш реалістичний погляд на те, як робилася, а почасти і робиться велика політика, а також - на що варто і не варто розраховувати світу, який вона формує". - С. Полохій.
За 70 років, що минули від завершення Другої світової війни, чи ми дізналися всю правду про неї? Багато наших знань досі в полоні міфів, табу та пропаганди. У книжці - вибрані 50 сюжетів від 15 авторів. Робота істориків ґрунтується на довготривалих дослідженнях та опрацюванні розсекречених документів. Її результати свідчать: ці сюжети - міф. Дізнайтеся про них і ви.
Автор розповідає про боротьбу за утвердження української національної ідентичності в контексті панівної тоталітарної ідеології 1930 - х років. Це був період повзучої русифікації радянського режиму, що тривала упродовж усієї історії СРСР і яку в Україні втілювали з особливим запалом. Це книжка найвищого ґатунку. Вона стосується особливо складного періоду в історії українських земель, і Владиславу Гриневичу вдалося органічно вмістити величезний обсяг документації в зрозумілу, розумну й дуже добре написану розповідь. - Ян Томаш Ґросс.
Роман "Список Шиндлера" став володарем Букерівської премії, а 1993-го був екранізований Стівеном Спілберґом. Цей пронизливий фільм, який здобув 7 нагород кіноакадемії "Оскар", визнано одним з найсильніших у американському кінематографі.
"Червоний. Без лінії фронту" підтвердив реноме Андрія Кокотюхи як вправного майстра в царині пригодницької літератури. Автор від разу до разу "нарощує" свою історичну компетентність, і його художні твори щоразу більше нагадують документальні романи. Сюжет побудований надзвичайно вдало - подаючи інформацію про одні й ті самі події з різних точок зору, ведучи розповідь від осіб з відмінними світоглядними переконаннями, автор розкриває цілу гаму емоцій, котрі супроводжували вчинки та переживання його героїв. Прочитаний текст провокує відчуття того, що йдеться про реальні події, реальних історичних героїв". - Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор.
Дисиденти протистояли системі в умовах переважно ворожого ставлення до них з боку більшості. Вони добре знали, що їх очікують злидні, переслідування, табори. І все ж таки вони залишалися вірними собі і своїй правді. У суспільстві, де панувала подвійна мораль, така позиція набувала неоціненної ваги. Не варто ідеалізувати учасників руху опору як людей, іконізувати їх кожного окремо. Однак загалом це явище - незгода, боротьба проти несправедливості в умовах, коли більшість мовчала та пристосовувалася, - мало величезне значення насамперед для майбутнього. У цьому розумінні можна сміливо стверджувати: доки існує "людина незгодна", доти взагалі існує людина.
Книга присвячена соціально-історичній міфології, яка цілеспрямовано формувалася в Україні пропагандистськими та каральними органами в часи сталінізму і постсталінізму та продовжує формуватися зараз за допомогою російських мас-медіа. Вплив цієї міфології на свідомість і підсідомість українських громадян істотно гальмував, гальмує і гальмуватиме, а часом і відкидатиме назад процеси формування модерної нації та становлення демократичної європейської Української држави.
Голодомор - не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія - знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду. У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології "Невідоме Розстріляне Відродження", не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові - якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка "ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил", то "активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки", а то й зовсім безглузді - замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т.д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів, і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів. На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти "Алькеґаль" дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва "Москва - Пєтушкі", де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка "Нарцис і Геркулан" героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети "Гармонія і свинушник" була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка "Оповідання про гніду кобилу", автор змушений був навіть каятися, що написав його. Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака - Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
