14 грудня в Україні відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який встановлений згідно з Указом Президента від 10 листопада 2006 року, на згадку про завершення 14 грудня 1986 року будівництва саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС.
Як відомо, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.
Сьогодні ми згадуємо їх – тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Попри величезну ціну, яку довелося заплатити, самі ліквідатори-чорнобильці нерідко називають 14 грудня святом.
До Дня вшанування ліквідаторів на Чорнобильській АС була презентована ілюстрована-виставка "І сум, і біль, і пам'ять".
Для того, щоб більше дізнатися про ці події пропонуємо вам переглянути наступні відео:
Починаючи з 2008 року, в Україні проводиться Всеукраїнський тиждень права, згідно з Указом Президента України від 08.12.2008 № 1149 з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини. Захід проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини. Адже саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. "Тиждень права" має на меті підвищити рівень правової культури населення, а також поінформованість громадян, щодо їхніх конституційних прав та обов'язків, можливостей їх реалізації та захисту.
Для сприяння поширенню правових знань серед населення працівники Маловисківського районного бібліотечно інформаційного центру підготували книжкову виставку "Правовий статус людини".
Для того, щоб більше дізнатися про свої права та обов'язки пропонуємо переглянути наступні відео:
28 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам'яті жертв голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.
Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані. Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду, як в Україні так і закордоном. Моральний обов’язок держави та суспільства перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії.
До цієї трагічної дати працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували книжкову виставку "І свічка плакала в скорботі...".
Щоб більше дізнатися про ці трагічні події пропонуємо вам переглянути наступні відео матеріали:
Рекомендуємо долучитися до Національної онлайн-платформи з цифрової
грамотності Дія.Цифрова освіта.
Мета проєкту – навчити цифрових навичок щонайменше шість мільйонів українців до
2023 року.
Ми розраховуємо залучити:
людей
поважного віку, які взагалі не мають цифрових навичок (саме для них
створені перші базові курси, а також – гостьовий курс із мобільної
грамотності);
батьків
та дітей (фокус на онлайн-безпеку);
дорослих
людей із базовими цифровими навичками, поглиблення яких дозволить їм
залишатися конкурентоспроможними на ринку праці (спеціалізовані,
поглиблені курси, опанування нових професій);
молодь
(школярів та студентів) і молодих професіоналів (курси нових цифрових
професій).
Для навчання обрано інноваційний формат освітнього серіалу:
замість уроку – серія, замість рівня – сезон. До проєкту запрошено як
експертів-викладачів, так і українських селебріті, яких звично бачити в кадрі
та які розважають, підтримують діалог, жартують, імпровізують.
На платформі Дія.Цифрова освіта для кожного охочого наразі
серед інших доступні такі освітні серіали:
Усі освітні серіали є безкоштовними. Майже щомісяця на
онлайн-платформі з’являтимуться нові спеціалізовані та нішеві курси для
підприємців, lifestyle-курси, курси нових цифрових професій. Наприкінці курсу
кожен має змогу пройти фінальний тест і отримати сертифікат, що підтверджує
здобуті навички.
Станом на перше травня 2020 року на платформі Дія.Цифрова
освіта пройшли навчання понад 200 тисяч користувачів.
21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи. Це свято було започатковано у 2014 році з нагоди початку двох революцій, які відбулися в Україні у ХХІ столітті: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, які стали учасниками цих подій, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу.
До цієї дати працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували ілюстровану виставку "Загиблим за Україну - вічна пам'ять!".
Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
16 листопада до Дня Толерантності працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували ілюстровану виставку "Толерантність - золоте правило моралі".
Також всі бажаючі можуть переглянути інформаційне відео по темі:
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
Встановлене воно в 1997 р. Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
Ми маємо безцінний дар – одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Для українського народу мова завжди була одним з найцінніших скарбів. В умовах численних окупацій іноземними загарбниками, зберегти мову означало зберегти націю, зберегти нашу українську самобутність.
За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Сучасна літературна українська мова з’явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається “Енеїда” І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.
Українська мова пройшла тернистий шлях становлення й розвитку. Чорними літерами викарбувалися на скрижалях її історії валуєвський циркуляр, грізний наступ сталінської доби, Голодомор – геноцид, штучно організований радянською верхівкою та передсмертні зойки в’язнів Соловецьких таборів, біль закатованих «шістдесятників». Однак, незважаючи на утиски й заборони, наша мова зуміла вистояти й далі розвиватися завдяки багатьом сподвижникам і патріотам різних поколінь.
Щороку, саме в День української писемності та мови, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіо диктант національної єдності, до якого приєднуються і українці за кордоном. Найголовніше в ньому – це перевірка знань, а також солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.
До цього свята працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували книжкову виставку "Мови чисте джерело".
А для того, щоб дізнатися більше про свято та українську мову пропонуємо вам переглянути наступні відеоматеріали:
28 жовтня в Україні щорічно відзначається день визволення нашої країни від фашистських загарбників. Це святковий день, коли з нашої землі були остаточного вигнані війська нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни.
Друга світова війна принесла з собою безліч трагедій та зруйнованих доль, щодо цих пір людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично кожного на нашій планеті.
Так, в пам’ять про героїв Другої світової війни та визволення України від фашистських загарбників працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували книжкову виставку "Пам'ятаємо".
До вашої уваги підбірка відео про Другу світову війну:
14 жовтня українці святкують одразу чотири свята: Покрови Божої Матері, День українського козацтва, День створення Української повстанської армії та День захисника України. Всі ці свята виникли послідовно і пов’язані одне з одним. В українській традиції Покрова тісно переплітається з ідеями захисту від ворогів. За легендами, ще князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Русь під покров Божої Матері. Божа Матір вважалася покровителькою українського козацтва, а 14 жовтня був одним з найважливіших днів для козаків, коли вони проводили ради, де вибирали нового гетьмана або кошового отамана. Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
14 жовтня також вважається днем створення Української повстанської армії. Можна простежити певний символічний зв’язок між козацькими традиціями та заснуванням у цей день УПА, сили хоча й неоднозначної в історії України, але покликаної боронити її незалежність.
В наш час з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України 14 жовтня стало державним святом - Днем захисника України.
Працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру до Дня захисника України підготували ілюстровану книжкову виставку "Герої нашого часу" та книжкову виставку "Козацькому роду нема переводу".
29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.
Для вшанування пам'яті про ці трагічні події працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували книжкову виставку «Пам'ять Бабиного Яру».
Усі охочі можуть переглянути відеофільм про ці трагічні події:
22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави.
Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.
Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами під керівництвом Миколи Попудренка та Сидора Ковпака.
Як відомо, організація руху опору в Україні проти німецьких окупантів та їх союзників у 1941—1942 роках була пов’язана з величезними труднощами. Офіційна концепція війни «малою кров’ю на ворожій території», що панувала напередодні війни, не передбачала дій партизанських загонів.
До літа 1942 року на території України продовжувало діяти лише близько десятої частини створених владою підпільних груп, або лише дві тисячі осіб. В кінці 1941 року нетривалий час діяв загін в околицях Нікополя й Кривого Рогу (500 осіб), що мав завдання знищити не пошкоджені шахти, але окупанти цей загін швидко ліквідували. Така сама доля спіткала й загін, що діяв взимку 1941—1942 років біля Павлограда і на східній Дніпропетровщині (близько 400 осіб). Довше діяли партизани в Криму.
Партизанський рух в Україні набув масовості з кінця 1942 року. Такий активний спротив окупаційному режиму з боку мирного населення виник внаслідок нещадного терору, масових вбивств, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи.
У 1943 році партизани контролювали лісні райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної армії восени 1943 року рух радянських партизанів в Україні пожвавився. Якщо на 1 січня 1943 року в Україні було 13300 партизанів (у 7 з’єднаннях і 155 самостійних загонах), то на 1 грудня 1943 року — вже 43500 партизанів. На початок 1944 року їх число зросло до 47 800 (близько 10% усіх партизанів в СРСР).
У травні-жовтні 1943 року загін Сидора Ковпака здійснив відомий рейд з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро.
У 1943 році пройшли також рейди менших загонів радянських партизанів: М. Наумова (на півдні Україні), Н. Мельника та О. Федорова (Правобережжя й Волинь). Партизанським формуванням розвідувального типу був загін Д. Медвєдєва, який діяв на Волині (частково на Львівщині та Грубешівщині) у 1942—1944 роках і виконав ряд терористичних актів проти окупантів, зокрема, убивство розвідником Миколою Кузнецовим у Львові віце-губернатора Бауера.
У Миколаєві підпільна антифашистська група «Миколаївський центр» під керівництвом Віктора Лягіна здійснила ряд великих диверсій, які заподіяли німецьким окупантам великої шкоди в живій силі і техніці (знищила аеродром, нафтобазу, склади, обладнання заводів, морські судна), добувала і передавала в Центр цінну розвідувальну інформацію про супротивника.
Після визволення України від фашистів та їх союзників партизани вели бої спільно з радянською армією, а згодом перейшли переважно у Польщу (частина на Словаччину), де відзначилася партизанська дивізія під командуванням П. Вершигори. Український партизанський штаб проіснував до 1 червня 1945 року; в кінці війни він керував радянськими партизанами у Польщі і Словаччині.
Окрему групу радянських партизанів в Україні становили невеликі загони та комсомольські підпільні групи, що виникали стихійно: «Молода Гвардія» на Донбасі, підпілля у Вінниці, загін капітана Кудрі у районі Диканьківських лісів та уздовж Ворскли. Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло або потрапило в табори смерті.
Сьогодні ми згадуємо і про подвиг воїнів Української Повстанської Армії, які боролися за незалежність України проти німецьких військ. З розсекречених документів вже відомо, що вони доставляли багато клопоту німецьким окупантам. Про це свідчать німецькі документи часів Другої світової війни, наприклад, в звіті СД за 19 березня 1943 йдеться: «У генеральному окрузі Волинь-Поділля націоналістична українська ... банда розвиває власну активність ..."; в липні 1943 року занепокоєність ситуацією з УПА висловив керівник генерального округу Волинь-Поділля Шене в записці на ім’я А. Розенберга: «на Волині немає жодної області не зараженої націоналістичними бандами. Особливо в західних областях ..."; шеф СД в Галичині телеграфував 22 квітня 1944 керівнику СС Г. Мюллер: "УПА виступає в регіоні як переконлива сила".
Історія рідко буває однозначною. У кожної медалі завжди дві сторони. Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.
До цієї дати працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували книжкову виставку «Вічна пам’ять війни».
Для того, щоб більше дізнатися про вклад партизан у перемогу в Другій світовій війні пропонуємо переглянути наступні відео:
Додаткову інформацію ви можете знайти за посиланням:
Друга світова війна — глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року. У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі та антигітлерівську коаліцію («союзники»). Під час Другої світової війни Україна опинилася між двома тоталітарними державами – Радянським Союзом і нацистською Німеччиною, які намагалися використати її економічний потенціал, людські та природні ресурси. Україна не була ініціатором Другої світової війни, але війна прокотилася двічі усією її територією. Спочатку на схід, згодом – на захід, завдавши небаченої руйнації країні та її населенню. Наші співвітчизники у складі чотирьох українських фронтів, від Дніпра до Ельби, пліч-о-пліч із союзниками звільняли Європу від нацизму.
Позитивним надбанням для України після завершення Другої світової війни стало надання їй статусу співзасновниці Організації Об’єднаних Націй, що було визнанням внеску українського народу в перемогу над нацизмом і в зміцнення миру в усьому світі.
Щоб більше дізнатися про події Другої Світової війни пропонуємо переглянути відео:
Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня, обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях повинен бути тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Адже Україна для кожного із загиблих воїнів -- це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім. Тому сонях пам'яті – це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України.
До цієї дати працівники Маловисківського районного бібліотечно - інформаційного центру підготували ілюстровану книжкову виставку "Українці - нація героїв". Щоб краще зрозуміти ті виклики, перед якими стоять українські захисники, пропонуємо переглянути відеофільм "Іловайськ хроніки. Історія України".
середа, 19 серпня 2020 р.
День Незалежності та День Прапору України
24 серпня 1991р. продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, Верховна Рада Української Республіки урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної української держави. З того часу весь весь український народ відзначає державне свято –День Незалежності.
До Дня Незалежності України та до Дня Прапору працівниками центру було оформлено книжкову виставку «Незалежна і єдина будь навіки, Україно!» .Детальніше про цю визначну подію ви можете дізнатися переглянувши на сайті та блозі відео: « Незалежність України».
У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян, стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами таких злочинів, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.
До цієї дати працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували ілюстровану виставку "Торгівля людьми - сучасний прояв рабства".
Щоб більше дізнатися про небезпеку, яку в собі несе явище торгівлі людьми, рекомендуємо переглянути наступне відео:
Детальніше про торгівлю людьми та протидію їй в Україні на сайті Міністерства соцiальної політики України:
Понад тисячу років тому відбулася важлива подія, яка змінила хід історії й визначила долю багатьох поколінь українців. Йдеться про хрещення Київської Русі. Цього року Україна святкуватиме вже 1032-гу його річницю. День Хрещення Київської Русі щороку відзначається на державному рівні. Датою свята обрано 28 липня – адже саме цього дня православний світ вшановує пам’ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича. Він, як відомо, не лише сам навернувся до християнства, а й посприяв тому, що воно стало державною релігією Київської Русі. Детальніше про цю визначну подію та діяльність князя Володимира Святославовича ви можете дізнатися переглянувши відео:
Зовсім скоро українці будуть відзначати одне з найважливіших державних свят - День Конституції. Конституція України була прийнята аж на п'ятий рік після набуття нею статусу незалежної. До цього часу у використанні перебувала Конституція колишньої УРСР. 28 червня 1996 року депутати парламенту після 24-годинного безперервного засідання проголосували і ввели в дію Конституцію України. За її ухвалення проголосували 315 парламентарів.
До Дня Конституції України в Маловисківському районному бібліотечно-інформаційному центрі представлена книжкова виставка «Конституція – основа нашої держави», а з історією української Конституції можна ознайомитися переглянувши відеофільми в рамках проекту«Історичні події та знаменні дати України в хроніках документального кіно» « Історія української Конституції ».
понеділок, 22 червня 2020 р.
До вашої уваги новинки зарубіжної літератури :
неділя, 21 червня 2020 р.
22 червня 2020 року в День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни у МРБІЦ оформлено книжкову виставку «Пам’ятаємо». Також в рамках проекту «Історичні події та знаменні дати України в хроніках документального кіно» представлено відеофільм «Друга Світова війна . Початок».
1 червня нашому відомому письменнику – земляку, Володимиру Бровченку виповнилося б 89 років. Дуже багато збірок було надруковано видавництвами та подаровано для нашого закладу автором. Тож всіх бажаючих запрошуємо ознайомитися з літературою.
неділя, 31 травня 2020 р.
«Міжнародний день захисту дітей» — святкується щорічно 1 червня. Був заснований в листопаді 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.
Свято встановлено в Україні на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім'ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна — дітям" та інших громадських організацій…» відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98.
До вашої уваги ілюстрована виставка « Захисти мене від зла я дитина ще мала ».
Нагадаємо, що при МРБІЦ діє Пункт європейської інформації (ПЄІ) « Все про Європу» в рамках проекту Української бібліотечної асоціації «Все про Європу» : читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки Європейського Союзу ( програма «Еразмус +»).
До вашої уваги новинки дитячої літератури письменників Європи :
Леслі Сімс та Луї Стоувел. Дивовижні історії для дівчаток.
У цій чарівній збірці міститься чотирнадцять незвичайних казок про вродливих принцес, рішучих фей , хоробрих ляльок та кмітливих русалок.
Елеонор Портер « Поліанна виростає» Продовження роману Еленор Портер « Поліанна ». В ній Поліанна вже виросла. Які приємні й неприємні сюрпризи чатують на молоду дівчину, що повернулася до міста свого дитинства ? І головне , чи зрадить уже дорослій героїні незвичайна гра, що виручала її не раз і несподівано нагадала про себе знову ?
Ерін Гантер « Коти – вояки» Він залишив тепле і затишне життя домашньої кицюні. Тепер він --- Вогнесерд, вояк Громового Клану диких котів. Полювання у лісових хащах, запеклі бійки з ворогами, ночівля під зоряним небом і повна свобода, яку ніхто не обмежує. Про що ще можна мріяти ?
Сара Гаттон «Крута фізика» У цій захопливій і дотепній книжці – фізика, якої не знайти в нудному шкільному підручнику. Які сили керують Всесвітом ? Що трапилося б , якби вдалося забрати всі порожні місця в атомах ? Що спільного між пирогом і квантовою фізикою ? Для допитливих школярів -- теперішніх і колишніх, а також для всіх дослідників, яким кортить довідатись, як влаштовано наш дивовижний світ.
Жан – Бернар Пуї , Серж Блох, Анн Бланшар «Енциклопедія неуків, бунтівників та інших геніїв»
Перед вами галерея портретів видатних особистостей,які залишили помітний слід в історії, літературі, мистецтві та науці. У школі їх вважали безпорадними невдахами та невігласами ! Вдома і на роботі ніхто не вірив у них. Їхня бунтівна вдача викликала лише обурення. Згодом історія увінчала їх славою й охрестила геніями. Ці величні постаті фігурують у шкільній програмі… як монументальні персонажі.
Алекс Фріт , Розі Гор, Луї Стоуелл «Політика для початківців»
Політика – це одна із тем, які порушувати в розмові вважається неввічливо. Але розуміти її суть просто необхідно, якщо хочеш розібратися, як влаштовано світ довкола тебе.Політика зачіпає всі сфери нашого повсякденного життя. Вона пояснює, як група людей взаємодіє між собою чи як обирає спосіб керування містом, країною або континентом. Ця книжка розтлумачить найважливіші сучасні світові процеси, а також допоможе тобі навчитися захищати свої права та поважати права інших. І найголовніше – ти зрозумієш,як можеш змінити світ уже зараз.
Трейсі Янг, Кейті Гюветт «Крута математика»
Авторки цієї корисної і водночас захопливої книжки у зручній формі пояснюють основні поняття зі шкільної програми – наприклад, множення двозначних чисел – і вчать розв’язувати хитромудрі рівняння, яких не побачиш у класі. А ще підказують, як по - справжньому круто давати собі раду з різними повсякденними проблемами в реальному житті !
Саймон Армстронг «Крута архітектура»
Ти тримаєш у руках чарівний ключ до брами дивовижного замку під назвою « Архітектура ». Ця захоплива книжка – про неймовірні архітектурні подвиги, геніальні винаходи і всілякі інші дивовижі, у які часом складно повірити ! Чому піраміди вважають одним із чудес світу ? Який хмародер найвищий ? Що потрібно для того, аби збудувати замок ? З яких матеріалів споруджуватимуть будинки майбутнього ? Хутчіш дізнайся відповіді на всі найцікавіші запитання і довідайся про таємниці,якими поділяться з тобою найкрутіші у світі архітектори !
Вишиванка – це не просто одяг, це оберіг нації. Це наш український фольклор, наша національна ідентичність. Щорічно, у другій половині травня, українці святкують День вишиванки. Вона - символ сім’ї, культурних цінностей та надбання українського народу протягом століть. Дівчата готували собі вишиванки як посаг, дарували вишиті сорочки коханому парубку. Тогочасну українську хату неможливо було представити без чарівної скрині з вишитими сорочками для господаря та господині. Вишиванки були сімейним скарбом, а вміння прикрашати сорочки вишивкою – мистецтвом, що передавалося з покоління в покоління. Сьогодні вишиванки одягати стало модно, стильно, це прояв гордості, патріотизму та ознака національної приналежності спосіб показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має свою національну культуру, звичаї, традиції, історію.
Щоб відзначити це свято працівники Маловисківського районного бібліотечно-інформаційного центру підготували книжкову виставку - експозицію "Вишивана Україна на карті Європи".
Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури, День пам’яті великих просвітителів Кирила і Мефодія. Це свято пов’язане з іменами святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів, творців слов’янської азбуки, проповідників християнства, перших перекладачів богослужбових книг з грецької на слов’янську мову. Саме вони – болгарські просвітителі Кирило і Мефодій – створили першу слов’янську азбуку, яку ми використовуємо дотепер. Азбука отримала назву кирилиця – від імені молодшого з братів.
Брати Кирило і Мефодій стали символом слов’янської культури в усьому християнському світі. Ми вшановуємо пам’ятьі віддаємо подяку цим святим братам. Також пропонуємо переглянуто відеофільм.
Цього року виповнюється 75 – річниця Перемоги над нацизмом у Європі та 75 – річниця завершення Другої світової війни. В ці травневі дні людство здобуло велику спільну перемогу над нацизмом і фашизмом в Європі. Значний вклад в перемогу вніс український народ. В Україні відзначають День пам’яті та примирення (8 травня) та День перемоги над нацизмом (9 травня). Через складну епідеміологічну ситуацію в Україні та світі більшість масових заходів знаходяться під забороною. Тому пропонуємо всім бажаючим ознайомитися з історичними матеріалами на сайті Українського Інституту Національної Пам’яті.
У зв’язку з карантином Маловисківський районний бібліотечно-інформаційний центр працює в закритому режимі. Враховуючи цей стан ми для наших користувачів підготували підбірки тематичної літератури під назвою «Пам’ятаємо, Перемагаємо», а також опрацювали нові надходження літератури з яких склали тематичну підбірку «Справжнє обличчя війни. Ціна миру».
НОВА ЛІТЕРАТУРА:
Сергій Полохій - професор історії й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, член наукової ради "Українського історичного журналу". Найвідомішою роботою Сергія Полохія з міжнародної історії є книга "Ялта. Ціна миру".
"Ця книжка дає можливість потрапити за лаштунки перемовин керівників "великих держав", збагнути логіку їхніх думок та дій і представити більш реалістичний погляд на те, як робилася, а почасти і робиться велика політика, а також - на що варто і не варто розраховувати світу, який вона формує". - С. Полохій.
За 70 років, що минули від завершення Другої світової війни, чи ми дізналися всю правду про неї? Багато наших знань досі в полоні міфів, табу та пропаганди. У книжці - вибрані 50 сюжетів від 15 авторів. Робота істориків ґрунтується на довготривалих дослідженнях та опрацюванні розсекречених документів. Її результати свідчать: ці сюжети - міф. Дізнайтеся про них і ви.
Автор розповідає про боротьбу за утвердження української національної ідентичності в контексті панівної тоталітарної ідеології 1930 - х років. Це був період повзучої русифікації радянського режиму, що тривала упродовж усієї історії СРСР і яку в Україні втілювали з особливим запалом. Це книжка найвищого ґатунку. Вона стосується особливо складного періоду в історії українських земель, і Владиславу Гриневичу вдалося органічно вмістити величезний обсяг документації в зрозумілу, розумну й дуже добре написану розповідь. - Ян Томаш Ґросс.
Роман "Список Шиндлера" став володарем Букерівської премії, а 1993-го був екранізований Стівеном Спілберґом. Цей пронизливий фільм, який здобув 7 нагород кіноакадемії "Оскар", визнано одним з найсильніших у американському кінематографі.
"Червоний. Без лінії фронту" підтвердив реноме Андрія Кокотюхи як вправного майстра в царині пригодницької літератури. Автор від разу до разу "нарощує" свою історичну компетентність, і його художні твори щоразу більше нагадують документальні романи. Сюжет побудований надзвичайно вдало - подаючи інформацію про одні й ті самі події з різних точок зору, ведучи розповідь від осіб з відмінними світоглядними переконаннями, автор розкриває цілу гаму емоцій, котрі супроводжували вчинки та переживання його героїв. Прочитаний текст провокує відчуття того, що йдеться про реальні події, реальних історичних героїв". - Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор.
Дисиденти протистояли системі в умовах переважно ворожого ставлення до них з боку більшості. Вони добре знали, що їх очікують злидні, переслідування, табори. І все ж таки вони залишалися вірними собі і своїй правді. У суспільстві, де панувала подвійна мораль, така позиція набувала неоціненної ваги. Не варто ідеалізувати учасників руху опору як людей, іконізувати їх кожного окремо. Однак загалом це явище - незгода, боротьба проти несправедливості в умовах, коли більшість мовчала та пристосовувалася, - мало величезне значення насамперед для майбутнього. У цьому розумінні можна сміливо стверджувати: доки існує "людина незгодна", доти взагалі існує людина.
Книга присвячена соціально-історичній міфології, яка цілеспрямовано формувалася в Україні пропагандистськими та каральними органами в часи сталінізму і постсталінізму та продовжує формуватися зараз за допомогою російських мас-медіа. Вплив цієї міфології на свідомість і підсідомість українських громадян істотно гальмував, гальмує і гальмуватиме, а часом і відкидатиме назад процеси формування модерної нації та становлення демократичної європейської Української држави.
Голодомор - не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія - знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду. У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології "Невідоме Розстріляне Відродження", не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові - якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка "ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил", то "активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки", а то й зовсім безглузді - замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т.д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів, і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів. На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти "Алькеґаль" дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва "Москва - Пєтушкі", де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка "Нарцис і Геркулан" героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети "Гармонія і свинушник" була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка "Оповідання про гніду кобилу", автор змушений був навіть каятися, що написав його. Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака - Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
вівторок, 10 березня 2020 р.
Щоб вшанувати пам'ять великого сина українського народу, Тараса Шевченка, 10.03.2020 р. в Маловисківському районному бібліотечно-інформаційному центрі до дня народження Т.Г. Шевченка представлена книжкова виставка «Поет, художник, мислитель…» та проведено літературну годину «Шевченкове слово у серці моєму» . Звучали вірші та пісні на слова Великого Кобзаря.
