Круглий стіл

 

 

19 листопада 2014 року голова районної державної адміністрації Роман Тучков взяв участь у засіданні „круглого столу” на тему „Тоталітаризм як явище, його наслідки та заходи подолання”, що відбувся в Маловисківській районній бібліотеці. На засідання були запрошені: заступник голови районної ради Леонід Жовтило, члени робочої групи, вчителі історії місцевих загальноосвітніх закладів та учнівська молодь.

В ході проведення засідання, було розглянуто питання: Про історичний аспект явища тоталітаризму на теренах колишнього Радянського Союзу; Про Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу; Про масові репресії, як спосіб винищення української еліти; Про період Брежнєвського застою як прояв панування тоталітарного режиму; Про процедуру перейменування вулиць, провулків на території району відповідно до вимог чинного законодавства. Вчителі історії загальноосвітніх шкіл міста проінформували присутніх з зазначених питань та продемонстрували відео-матеріали по тему круглого столу. В обговоренні питання висловили свою думку всі учасники круглого столу.

Разом з тим, до жвавої бесіди долучились школярі, які висловили свої думки, бачення тоталітаризму та проявивши зацікавленість мали змогу задати хвилюючі для них питання керівництву району.

Поетичні хроніки АТО

Нову збірку “І плаче росами земля..Хроніки АТО”., яку щойно презентували в Кіровограді, в інформаційно-аналітичному центрі "Перевесло" отримала в подарунок наша районна бібліотека від постійного нашого друга і партнера поета зі Злинки Миколи Голованова.

До збірки ввійшли твори кращих поетів міста Кіровограда і області, які відгукнулись словом на трагічні події в країні. Ідея проекту належить поетесі з Олександрівки Оксані Шпирко, вона ж у співпраці з Наталією Бідненко стала упорядником книжки.

Під однією палітуркою зібрані вірші 19 поетів, кожен із яких надав по кілька найсильніших своїх текстів. Є в ній і вірші нашої землячки поетеси Валентини Кондратенко-Процун.

Глобальні перетворення, які переживає Україна, болісний і непростий процес становлення нації знаходять своє відображення і в літературі.Значно зросла питома вага якісної україномовної поезії —для багатьох кіровоградських поетів відбувся дебют з віршами українською.

Видана збірка на кошти меценатів.

Як сказано в анотоції до збірки "Книга присвячується сміливцям, які сьогодні воюють за єдність і волю України. Автори сподіваються, що їхні натхненні рядки додадуть нашим воякам наснаги і віри в перемогу, яка необмінно буде за нами! "

Всі бажаючі прочитати проникливу поезію можуть звернутися до читального залу районної бібліотеки, де знаходиться дана збірка.

Мова і слово в пошані у всіх

І знову гостинно відчинила двері “Світлиця” …

Цього разу засідання жіночого клубу, яке, зазвичай, відбувається в районній бібліотеці, було присвячене Дню української писемності та мови.

Вела його, як завжди ,завідувач сектором молоді та спорту РДА поетеса Світлана Шевченко.

Цікавим став виступ переможця обласного конкурсу “Шевченко – явище незбагненне” викладача Маловисківського ПТУ №16 Галини Бивзюк, яка представила свою конкурсну роботу по творчості Тараса Шевченка у різних видах мистецтва майстрів Маловисківщини. Виявляється, у нашому районі майстрів та майстринь, які,вивчаючи, перекладають творчість Кобзаря на вишивку та полотно, більше 30! Галина Михайлівна представила тільки їх невелику частину, але присутні знайшли для себе багато пізнавального.

 

На наших теренах добре відома вишивальниця Лідія Серафимівна Запорожець. Серед розмаїття тем її вишиванок є і тема Шевченка та його творчості. Присутні побачили у відеоваріанті (на жаль, сама майстриня була відсутня) портрет великого поета та вишиванки по мотивах його віршів “Лебеді материнства” – “Плавай, плавай лебідонько по синьому морю” та інші.

А ось інша майстриня - Любов Шевченко. Її Г.Бивзюк охарактеризувала як майстриню, яка любить квіти маки, тому, звичайно, й зображує їх на своїх вишиванках. А ще вона створила портрет Шевченка на мішковині, який також привернув увагу.

Своєрідну Шевченкіану (аж п”ять картин) створив відомий маловищанам художник Віктор Тихонович Гнибіденко, а після екскурсії в Канів цікава картина – портрет молодого Тараса - отрималася у усім відомої поетеси і менш відомої як художниця Наталі Болгаренкової. Цікаво, що у сім”ї Наташі всі малюють – і мама, і тато. Коли донька йшла у перший клас, Олена Болгаренкова, теж, до речі, викладач ПТУ №16, вишила гарний портрет Шевченка, який згодом на довгі роки став оберегом сім”ї. Його присутні теж побачили… Як і чудові графічні роботи випускниці ПТУ Аліни Долинко.

День писемності та мови також можна назвати і святом бібліотекарів, які несуть українське слово читачам через книгу. Бібліотекар Великовисківської загальноосвітньої школи Зонатта Іщенко підготувала для присутніх презентацію “Якби не слово, то не було б відкриттів”. А у вікторині, яку провела Зонатта Миколаївна, із задоволенням взяли участь присутні на засіданні. Звичайно, серед тих, хто найкраще знає правила української мови, була викладач мови та літератури і… колишній голова районного суду, а нині – “сумлінний” учень Вищої народної школи Іван Руденко – він показав свої просто чудові знання!

 

Із задоволенням присутні слухали гуморески Павла Глазового у виконанні юних акторів Маловисківського аматорського театру ( керівник Вероніка Слуцька), переглядали картини здібних вихованців зразкової студії “Мистецька палітра” (керівник Людмила Бондаренко), роботи вихованців гуртка “Рукоділля”, що діє при школі-інтернаті.

Як зазначила натхненниця і фундаторка “Світлиці” Світлана Шевченко, у 2000 році цей творчий осередок задумувався, як жіночий. Але поступово до жінок почали приєднуватися чоловіки.

І нинішня зустріч не стала винятком. До гостей “Світлиці” завітав злинський поет Микола Голованов, який виконав свій культовий вірш “Ярмарок”. Микола привів з собою ще й кіровоградського композитора, талановитого музиканта і співака Андрія Шульгу (на знімку). Дуже тепло зустріли присутні його чудові пісні під гітару. Андрій виконав кілька творів на слова Миколи Голованова,Наталі Бідненко та на власні вірші. Сподобався дуже ніжний та проникливий романс “Глаза” (слова Миколи Голованова). Особисто мені Андрій навіяв схожість його творчості з групою “Любе” та їх чудовими ліричними хітами “Там, за туманами”, Дороги”, “Ты неси, меня, река” - така сама широта душі і щирість.

 

Від сектору молоді та спорту РДА активним учасникам виставки декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва – гуртківцям РБДЮТу – було вручено грамоти. Це Ірина Гуцал, Лілія Кучеренко, Владислав Ковальчук, Анастасія Черній (зразкова художня студія “Мистецька палітра”,керівник Л.Бондаренко), Анастасія Буфаєва, Наталія Безугла, Вікторія Калкаманова (гурток “Рукоділля”, керівник Жанна Ткаченко). Також відзначено творчі роботи – реферати учасників виставки “Ювілеї українських письменників”, яку підготувала зі своїми учнями вчитель гімназії Валентина Ковалішина: “Іван Котляревський” (Ірина Байбузан, 10-Б клас), “Олександр Довженко – великий режисер українського кінематографу” (Марія Паливода, 10-Б клас), “Життя та творчість Михайла Коцюбинського”, (Олександра Сметаніна, 9-Б клас), до 85-річчя Дмитра Павличка (Олександр Барабан, 9-А клас).

Багато творчих робіт було присвячено 200-річчю Тараса Шевченка. Зокрема, свої реферати надали на виставку Михайло Костенко, Оксана Бабенко, Анастасія Маслова з 9-Б класу, Яна Мельник, Аліна Корбу, Сергій Цибенко з 9-А класу.

Тетяна Андрушко

Маловисківські вісті, листопад, 2014

Село моє, рідне село...

Презентація книги Олександра Коваленко та Тетяни Малашенко

«Село, моє рідне, село…»

На презентацію книги О.Коваленко та Т. Малашенко "Село, моє рідне, село..." в читальному залі бібліотеки зібралися небайдужі до історії та краєзнавства жителі міста та виходці з села Краснопілка

У кожної людини з народження є те , що як співається у пісні , у нього нікому не відняти. Це , звичайно , Батьківщина. І це не просто країна в якій він народився і ріс . Поняття Батьківщина широке і багатогранне, що включає в себе також історію і долю народу , частиною якого є людина.

Чому ж до недавнього минулого більшість із нас не цікавилися історією своєї сім’ї, свого роду? У чому причина небажання доторкнутися до свого минулого?

Не дуже просто відповісти на це питання. Може бути, причина в тому, що після революції 1917 року історики в книгах писали про те, як погано було до революції і як добре стало після неї. Разом зі станами знищувалася й пам’ять про них. Між батьками й дітьми виникали моральні, ідеологічні розбіжності, протиріччя. Сімейність, сімейний переказ по суті справи були зруйновані. Був порушений фундамент сім’ї, що шукала опору в традиції, в історії. Зі зреченням від старого миру відреклися й від батьків, і від дідівських завітів. Був втрачений духовний зв’язок між поколіннями. Багато чого за ці десятиліття нами втрачено. Але, може бути, ще не пізно відновити родове почуття? Саме це питання і виникло перед авторами книги «Село, моє рідне, село…» пенсіонером Олександром Коваленко та директором районної бібліотеки Тетяною Малашенко. Адже саме Тетяна Василівна, працюючи з підростаючим поколінням, знає наскільки важливо донести до наступних поколінь історію свого роду, своєї малої батьківщини.

Люди, позбавлені поваги до предків, не поважають і живих. О. С. Пушкін сказав: «Неповага до своїх предків – є перша ознака дикості й аморальності». Але ж моральність – це те, що відрізняє людини від інших живих істот. Неповага до пам’яті предків – це перша ознака падіння людства.

Книга це історико- краєзнавче дослідження про село Краснопілку Маловисківського району Кіровоградської області.

Працюючи над цим дослідженням автори з інтересом вивчали сімейні архіви, зверталися до фотографій, що пожовтіли й недавніх, які розповіли про труднощі й про радісні миті в житті предків, спілкувалися з жителями села та з тими, хто народився або виріс в селі. На думку самих авторів – «народ є самим великим архівом, а все, що звучить із уст народу – і є історія».

Робота була проведена масштабна і кропітка, але вона того варта, бо книга, яка видана у видавничому відділі Маловисківської районної газети «Маловисківські вісті» відкриває історію села від часу заснування до сьогодення. І кожен, хто дорожить своєю малою батьківщиною дізнається багато цікавого, нового та незнаного до цього часу.

Книга стане цікавою і для людей старшого покоління і для молоді, адже ми не повинні жити Іванами, що не пам’ятають споріднення, тому що без минулого немає сьогодення, а без сьогодення немає майбутнього.

Автори книги наводять різноманітні цікаві факти з життя свого села:

- Свідками історії села є старі кладовища та кургани, могильні та обрядові споруди минулих часів, які збереглися і до тепер.

- Із одинадцяти існуючих заповідних об’єктів, які зареєстровані і знаходяться на території Маловисківського району, два розташовані біля села Краснопілка.

А дослідження найбільш поширених прізвищ та прізвиськ викликають і цікавість і посмішку, адже кожне прізвисько має свою історію, але мало хто навіть із представників родів знає істинну причину їх виникнення.

Інформація у книзі поділена на розділи, які об’єднують історію певного періоду часу.

Крім того доповнюється списком загиблих воїнів-жителів села, солдатських вдів,ветеранів Великої вітчизняної війни і навіть дітей війни.

Також є окремий розділ, який присвячений землякам, якими варто пишатися.

У книзі використано фотоматеріали із сімейних архівів жителів села.

Маючи таку багату історію на сьогоднішній день село Краснопілка, як і багато сіл нашої України, на жаль помирає. Залишається пам'ять і віра. І історія села, яка записана в книзі «Село, моє рідне, село…» Олександром Коваленком та Тетяною Малашенко.

Класики літератури про осінь

Чарівна пора року, яка захоплювала поетів - класиків, художників, співаків, композиторів, які в своїх творах відтворювали цей чудовий подих осені, чудові різноманітні кольори природи, дивні осінні звуки.

Метою чергового засідання засідання клубу "Школа етикету" було ознайомити учнів із творами класиків, в яких звучать осінні мотиви.

"Кожна інтелегентна людина повинна знати твори класиків і я хочу, щоб ви були інтелегентними", - сказала у своєму виступі вчитель гімназії О.М. Мазур.

Прививати любов учнів до всього прекрасного - мета клубу "Школа естетичного виховання".

На цьому засіданні учні слухали поезію О.Пушкіна, С.Єсеніна, А. Тютчева, А.Майкова, Є.Баратинського, Л.Костенко, М.Рильського, Н.Приходько, Т.Андрушко.